Побудова прозорих відносин між КІФ та КУА

У підприємств, які хочуть зареєструвати КІФ і включити його в свою корпоративну структуру з метою покращення корпоративного контролю, збереження активів, законної оптимізації податків тощо, часом, виникають побоювання, що КУА зможе розпоряджатися активами фонду неконтрольовано. Цим матеріалом ми хочемо допомогти розібратись з механізмами захисту прав акціонерів саме у відносинах між КІФ та КУА.

Роль КУА

Послідовність дій, які необхідно здійснити щоб створити корпоративний інвестиційний фонд, ми описали в матеріалі . Створення КІФ відбувається за активної співпраці з компанією з управління активами (КУА). Тому, хотілось би окремо зупинитись на ролі, яку відіграє КУА, як на етапі реєстрації фонду, так і на стадії робочої «експлуатації» КІФа. Перш за все, потрібно зупинитись на нюансах укладання договору з управління активами фонду. Цей договір укладається між КУА та Наглядовою радою КІФ, і повинен бути затверджений загальними зборами фонду. І вже після того як будуть проведені установчі збори КІФ. На практиці, КУА та засновники КІФ, починають співпрацювати задовго до підписання договору про управляння активами. Як правило, саме фахівці КУА допомагають зареєструвати КІФ з самого початку.

Проте, у КІФа не має зобов’язань працювати лише з тим КУА, яке було обране на етапі реєстрації фонду. Згодом, якщо співпраця з КУА не буде влаштовувати акціонерів КІФ, компанію можна змінити. Щоб це зробити, досить розірвати договір з управління активами та укласти договір з іншою компанією. Однак, учасникам КІФ слід зважати на такий нюанс – саме в договорі з управління активами має бути прописаний порядок заміни КУА.

Договір з управління активами КІФ повинен містити:

  • права та обов’язки сторін;
  • відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору, порушення конфіденційності, розголошення інсайдерської інформації;
  • порядок зміни умов договору та умови дострокового припинення договору;
  • порядок відшкодування КУА збитків, завданих КІФу неналежним виконанням умов договору;
  • відомості про уповноважених осіб сторін договору тощо.

Практичні аспекти використання договору з управляння активами

Окрім перерахованих обов’язкових положень, в договорі можуть бути прописані додаткові обмеження для КУА щодо здійснення операцій з активами КІФ. За допомогою таких правових механізмів можна суттєво підсилити контролюючу роль Наглядової ради фонду. Зокрема, може бути передбачено, що операції з активами КІФ здійснюються за наявності підписів двох уповноважених осіб – керівника КУА та Голови Наглядової ради КІФ. Такий механізм обмежить право КУА одноосібно розпоряджатися активами КІФ. Подвійний підпис може використовуватися як щодо банківського рахунку КІФ, так і щодо рахунку у цінних паперах.

Якщо засновники КІФ хочуть його використовувати для надання позик учасникам фонду (що дозволено законодавством), то на банківському рахунку КІФ потрібно сконцентрувати значні грошові ресурси. Акціонери КІФ зацікавлені в тому, щоб жорстко контролювати використання цих ресурсів. Механізм подвійного підпису як раз стане в нагоді. Будь який документ або розпорядження не буде законним без підпису Голови Наглядової ради фонду. При умові, що Наглядова рада фонду контролюється бенефіціарами холдингу, КІФ буде працювати як надійна і водночас абсолютно контрольована система підтримки пов’язаних підприємств. Важливо також відзначити, що операції з надання позик не матимуть податкових наслідків, адже податок на прибуток на суми з обслуговування боргу не нараховується.

Можливі й інші «налаштування» договору з управління активами. Наприклад, в договорі може бути прописано, що набуття або відчуження будь якого майна, яке є активом КІФ, можливе лише за згодою Наглядової Ради. Або можна встановити обмеження на проведення операцій з активами, якщо оціночна вартість такої операції перевищує певну суму, що зафіксована в договорі. В разі перевищення встановленої суми – потрібне погодження Наглядової ради.

Як це використовують на практиці. Припустимо, що аграрний холдинг хоче захистити свої землі від рейдерських нападів. Рішення наступне: земельні ділянки, що належать холдингу (підприємствам, що входять до холдингу) акумулюються в КІФ – стають активами фонду, що вже само по собі буде значною перепоною для рейдерів. Але, крім того, в договорі з управління активами зафіксовано, що нерухоме майно (яке є активом фонду) не може бути відчужене без погодження з Наглядовою Радою. Якщо Наглядова рада КІФ контролюється бенефіціаром холдингу, то виключається навіть теоретична можливість якогось протиправного відчуження нерухомого майна, без відома особи, яка є власником бізнесу. Більш детально про стратегії захисту та збереження активів можна прочитати в матеріалі .

Роль регулятора

Діяльність КУА контролюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). КУА зобов’язана раз в місяць подавати до комісії інформацію щодо розміру власного капіталу, розміру активів, показники пруденційних нормативів. Невиконання законодавчих вимог або невідповідність нормативам є підставою для відкликання ліцензії. Власне, вимоги та нормативи розробляються з метою зменшення ризики по операціях з цінними паперами і, відповідно, захистити інвесторів.

Законодавчі вимоги до КУА

Мінімальний розмір статутного капіталу КУА повинен бути не менше 7 млн. гривень. Формується він виключно грошовими коштами. КУА несе майнову відповідальність за порушення регламенту, проспекту емісії цінних паперів, інвестиційної декларації, договору про управління активами КІФ. Також КУА має відповідати низці пруденційних нормативів, зокрема таким як адекватність регулятивного капіталу, адекватність капіталу першого рівня тощо.

КУА є професійним учасником фондового ринку і щоб здійснювати діяльність з управління активами зобов’язана отримати ліцензію НКЦПФР. В ліцензійних умовах зазначається кількість сертифікованих спеціалістів, які повинні працювати в компанії.

Окрім того, комісія має багато інших важелів впливу на професійних учасників на ринку цінних паперів, в тому числі і на КУА. У разі порушення законодавства про цінні папери Комісія може виносити попередження учасникам ринку, зупиняти обіг цінних паперів емітента, накладати адміністративні стягнення, штрафні санкції. Анулювання ліцензії КУА на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, звичайно, є крайнім заходом. Враховуючи все це КУА зацікавлена добросовісно виконувати свою роботу, в тому числі договірні зобов’язання по кожному окремому договору з управління активам. Сам договір між КІФ та КУА може бути оформлений таким чином, що стане ключовим елементом захисту активів фонду, а відповідно і прав акціонерів.

Остнанні новини

Написти коментар